Modvigil-200(modafinil) 200 mg tabl №100

діюча речовина: модафініл;

1 таблетка містить модафінілу 200 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; кросповідон (E 1202), лактоза безводна, повідон K 30 (E 1201), натрію стеарилфумарат, кремнію діоксид колоїдний безводний (E 551), тальк (E 553b).

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки від білого до майже білого кольору, овальної форми, з тисненням «200».

Засоби, що діють на нервову систему. Психоаналептики. Психостимулятори, засоби, що застосовуються при синдромі дефіциту уваги з гіперактивністю, та ноотропні препарати. Симпатоміметики центральної дії. Модафініл.

Фармакодинаміка.

Модафініл сприяє підтриманню стану бадьорості. Точний механізм дії досі невідомий.

Модафініл проявляє незначну взаємодію з рецепторами, що відповідають за регулювання станів сну/бадьорості (наприклад, з аденозином, бензодіазепіном, допаміном, GABA, гістаміном, мелатоніном, норепінепфрином, орексином та серотоніном). Модафініл не інгібує дію аденилциклази, катехол-О-метилтрансферази, глутамат-декарбоксилази, МАО-А або B, синтази оксиду азоту, фосфодіестераз II-VI або тирозингідроксилази.

Модафініл є непрямим агоністом дофамінових рецепторів. Дані досліджень in vitro та in vivo свідчать, що модафініл зв'язується з переносником дофаміну та пригнічує зворотне захоплення дофаміну. Вплив модафінілу на бадьорість пригнічується антагоністами рецепторів D1/D2, що свідчить про його незначну агоністичну дію. Модафініл не є прямим агоністом α1-адренорецепторів, однак зв'язується з транспортером норепінепфрину та інгібує захоплення норепінепфрину, але ця взаємодія слабша, ніж та, що спостерігається з переносником дофаміну. Хоча бадьорість, викликана модафінілом, може бути послаблена антагоністом α1-адренорецепторів, празозином, в інших аналітичних системах (наприклад, ваз деференс), чутливих до α1-адренорецепторних агоністів, модафініл є неактивним.

На відміну від класичних психомоторних стимуляторів, модафініл переважно впливає на ділянки мозку, що регулюють збудження, сон, активність, увагу. У людей модафініл відновлює та/або покращує рівень і тривалість бадьорості й уваги протягом дня залежно від дози. Введення модафінілу викликає електрофізіологічні зміни, які свідчать про підвищення бадьорості та покращення об'єктивних показників здатності утримувати стан бадьорості.

Фармакокінетика.

Модафініл є рацемічною сполукою; енантіомери мають різну фармакокінетику, де період напіввиведення t1/2 R-ізомеру в три рази перевищує t1/2 S-ізомеру в дорослих.

Всмоктування

Модафініл добре всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через дві-чотири години після прийому. Їжа не впливає на загальну біодоступність модафінілу, однак абсорбція (tmax) може затриматися приблизно на одну годину, якщо приймати препарат під час вживання їжі.

Розподіл

Модафініл помірно зв’язується з протеїнами плазми крові (приблизно 60 %), переважно з альбуміном, що вказує на низький ризик взаємодії з лікарськими засобами, які активно зв’язуються з протеїнами.

Метаболізм

Модафініл метаболізується в печінці. Головний метаболіт (40–50 % дози), модафінілова кислота, не має фармакологічної активності.

Виведення

Виведення модафінілу та його метаболітів відбувається переважно нирками, при цьому невелика частина виводиться в незміненому вигляді (< 10 % дози).

Ефективний період напіввиведення модафінілу після багаторазових доз становить приблизно 15 годин.

Лінійність/нелінійність

Фармакокінетичні властивості модафінілу є лінійними та не залежать від часу. Системна експозиція збільшується пропорційно дозуванню в діапазоні 200–600 мг.

Порушення функції нирок

Тяжка хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну до 20 мл/хв) не мала значного впливу на фармакокінетику модафінілу в дозі 200 мг, проте експозиція модафінілової кислоти зросла у 9 разів. Недостатньо даних для визначення безпеки та ефективності застосування препарату у пацієнтів із порушеннями функції нирок.

Порушення функції печінки

У пацієнтів із цирозом печінки при пероральному застосуванні кліренс модафінілу знижувався приблизно до 60 %, а концентрація рівноважного стану була удвічі вищою за показники у звичайних пацієнтів. Тому пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю дозу модафінілу слід зменшити вдвічі.

Пацієнти літнього віку

Дані щодо застосування модафінілу пацієнтам літнього віку обмежені. З огляду на потенціал зниження кліренсу та збільшення системного впливу пацієнтам віком від 65 років рекомендується починати лікування з дози 100 мг на добу.

Лікування надмірної сонливості у дорослих, пов'язаної з нарколепсією з або без катаплексії.

Надмірна сонливість визначається як утруднення підтримання неспання та підвищена ймовірність засинання в недоречних ситуаціях.

• Гіперчутливість до модафінілу або до будь-якого іншого компонента препарату.
• Неконтрольована помірна або тяжка артеріальна гіпертензія.
• Серцева аритмія.

Модафініл може посилити власний метаболізм шляхом індукції активності CYP3A4/5, але ефект є помірним і навряд чи матиме значні клінічні наслідки.

Протисудомні засоби. Одночасне застосування потужних індукторів активності CYP, таких як карбамазепін і фенобарбітал, може знизити рівень модафінілу в плазмі крові. Через можливе інгібування CYP2C19 модафінілом і пригнічення CYP2C9 кліренс фенітоїну може бути знижений при одночасному застосуванні модафінілу. Пацієнти повинні перебувати під наглядом щодо ознак токсичності фенітоїну, і повторні вимірювання рівня фенітоїну в плазмі крові можуть бути доцільними на початку або після припинення лікування модафінілом.

Стероїдні контрацептиви. Ефективність стероїдних контрацептивів може бути знижена через індукцію CYP3A4/5 модафінілом. Пацієнтам, які застосовують модафініл, рекомендовано альтернативні або супутні методи контрацепції. Адекватна контрацепція вимагатиме продовження використання цих методів протягом двох місяців після припинення прийому модафінілу.

Антидепресанти. Деякі трициклічні антидепресанти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну значною мірою метаболізуються CYP2D6. У пацієнтів з дефіцитом CYP2D6 (приблизно 10 % європеоїдної популяції) зазвичай допоміжний метаболічний шлях із залученням CYP2C19 стає більш важливим. Оскільки модафініл може пригнічувати CYP2C19, таким пацієнтам можуть знадобитися менші дози антидепресантів.

Антикоагулянти. Через можливе пригнічення CYP2C9 модафінілом кліренс варфарину може бути знижений при одночасному застосуванні модафінілу. Слід регулярно контролювати протромбіновий індекс протягом перших двох місяців застосування модафінілу та після зміни дози модафінілу.

Інші лікарські засоби. Речовини, які значною мірою виводяться через метаболізм CYP2C19, такі як діазепам, пропранолол та омепразол, можуть мати знижений кліренс при одночасному застосуванні модафінілу, тому може знадобитися зниження дози. Крім того, in vitro індукція активності CYP1A2, CYP2B6 і CYP3A4/5 спостерігалася в гепатоцитах людини, яка, якби це відбувалося in vivo, могла знизити рівень препаратів у крові, що метаболізуються цими ферментами, тим самим, можливо, зменшуючи їхню терапевтичну ефективність.

Результати клінічних досліджень взаємодії свідчать про те, що найбільший вплив може бути на субстрати CYP3A4/5, які зазнають значної пресистемної елімінації, зокрема через ферменти CYP3A у шлунково-кишковому тракті. Приклади включають циклоспорин, інгібітори ВІЛ-протеази, буспірон, триазолам, мідазолам і більшість блокаторів кальцієвих каналів і статинів. У звіті про випадок спостерігалося зниження концентрації циклоспорину на 50 % у пацієнта, який отримував циклоспорин і в якого було розпочато одночасне лікування модафінілом.

Діагностика розладів сну 

Модафініл слід застосовувати лише пацієнтам, які пройшли повну оцінку їх надмірної сонливості та в яких діагноз нарколепсії був поставлений відповідно до діагностичних критеріїв ICSD. Така оцінка зазвичай включає, окрім анамнезу пацієнта, вимірювання сну в лабораторних умовах і виключення інших можливих причин гіперсомнії, що спостерігається.

Тяжке висипання, включаючи синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз і медикаментозні висипання з еозинофілією та системними симптомами 

Повідомлялося про тяжке висипання, що вимагало госпіталізації та припинення лікування при застосуванні модафінілу протягом 1–5 тижнів від початку лікування. Повідомлялося також про окремі випадки після тривалого лікування (наприклад, 3 місяці). Застосування модафінілу слід припинити при перших ознаках висипань та не розпочинати його знову (див. розділ «Побічні реакції»).

За даними всесвітнього післяреєстраційного досвіду, у дорослих і дітей виявлено рідкі випадки тяжкого висипання або висипання, що загрожувало життю, включаючи синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз і медикаментозні висипання на шкірі з еозинофілією та системними симптомами (DRESS).

Мультиорганні реакції гіперчутливості

Зафіксовано мультиорганні реакції гіперчутливості, що включали щонайменше один летальний випадок при постреєстраційному спостереженні, пов’язані у часі із застосуванням модафінілу.

Незважаючи на обмежену кількість повідомлень, мультиорганні реакції гіперчутливості можуть призвести до госпіталізації або становити загрозу для життя. Відомо, що немає факторів, які б передбачали ризик виникнення або тяжкість мультиорганних реакцій гіперчутливості, пов’язаних із модафінілом. Ознаки та симптоми цього розладу були різними, однак у пацієнтів зазвичай, хоча не виключно, спостерігаються гарячка та висипання, пов’язані з ураженням інших систем органів. Інші супутні прояви включали міокардит, гепатит, відхилення від норми результатів функціональних проб печінки, гематологічні порушення (наприклад, еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія), свербіж та астенію.

Оскільки мультиорганні реакції гіперчутливості мають різні прояви, можуть виникати інші симптоми та ознаки цього розладу, не зазначені тут.

При підозрі на мультиорганні реакції гіперчутливості застосування препарату слід припинити.

Психічні розлади

Слід спостерігати за пацієнтами щодо розвитку вперше виявлених або загострення вже існуючих психічних розладів (див. нижче та розділ «Побічні реакції») під час кожного коригування дози, а потім регулярно під час лікування. Якщо у зв’язку з лікуванням модафінілом розвиваються психічні розлади, прийом модафінілу слід припинити та не відновлювати у майбутньому. Слід з обережністю призначати модафініл пацієнтам із психічними розладами в анамнезі, включаючи психоз, депресію, манію, сильну тривогу, збудження, безсоння або зловживання психоактивними речовинами (див. нижче).

Тривога

Модафініл пов'язаний з появою або посиленням тривоги. Пацієнти із сильним станом тривоги повинні отримувати лікування модафінілом лише в спеціалізованому відділенні.

Поведінка, пов'язана із суїцидом

Повідомлялося про суїцидальну поведінку (включаючи спроби самогубства та суїцидальні думки) у пацієнтів, які отримували модафініл. Пацієнти, які отримують модафініл, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо появи або погіршення суїцидальної поведінки. Якщо у зв’язку з модафінілом розвиваються суїцидальні симптоми, лікування слід припинити.

Психотичні або маніакальні симптоми

Модафініл асоціюється з появою або посиленням психотичних або маніакальних симптомів (включаючи галюцинації, марення, збудження або манію). За пацієнтами, які отримують модафініл, слід ретельно спостерігати щодо появи або посилення психотичних або маніакальних симптомів. Якщо виникають психотичні або маніакальні симптоми, може знадобитися припинення застосування модафінілу.

Біполярні розлади

Слід бути обережним при застосуванні модафінілу пацієнтам із коморбідним біполярним розладом через побоювання щодо можливого провокування змішаного/маніакального епізоду у таких пацієнтів.

Агресивна або ворожа поведінка

Поява або посилення агресивної або ворожої поведінки може бути спричинено лікуванням модафінілом. Пацієнти, які отримують модафініл, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо появи або посилення агресивної чи ворожої поведінки. У разі появи симптомів може знадобитися припинення застосування модафінілу.

Серцево-судинні ризики

ЕКГ рекомендується всім пацієнтам перед початком лікування модафінілом. Пацієнти з відхиленнями від норми повинні пройти додаткове обстеження спеціаліста та лікування перед тим, як розглянути можливість лікування модафінілом.

У пацієнтів, які отримують модафініл, слід регулярно контролювати артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень. Прийом модафінілу слід припинити пацієнтам, у яких розвинулася аритмія або помірна чи тяжка артеріальна гіпертензія, і не починати його знову, доки стан не буде адекватно оцінено та вилікувано.

Таблетки модафінілу не рекомендуються пацієнтам із гіпертрофією лівого шлуночка або легеневим серцем в анамнезі та пацієнтам із пролапсом мітрального клапана, які мали синдром пролапсу мітрального клапана під час попереднього прийому стимуляторів ЦНС. Цей синдром може проявлятися ішемічними змінами ЕКГ, болем у грудях або аритмією.

Безсоння

Оскільки модафініл спричиняє неспання, слід бути обережними з ознаками безсоння.

Дотримання гігієни сну

Пацієнтам слід повідомити, що модафініл не є заміною сну, тому потрібно дотримуватися належної гігієни сну. Кроки для забезпечення належної гігієни сну можуть включати перегляд споживання кофеїну.

Пацієнти (жінки), які застосовують стероїдні контрацептиви

Сексуально активні жінки дітородного віку перед тим, як приймати модафініл, повинні скористатися програмою контрацепції. Оскільки ефективність стероїдних контрацептивів може бути знижена при застосуванні з модафінілом, рекомендується використовувати альтернативні або супутні методи контрацепції під час прийому модафінілу та протягом двох місяців після припинення застосування модафінілу (також див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» щодо потенційної взаємодії зі стероїдними контрацептивами).

Зловживання, неправильне застосування, нецільове використання та залежність

Були проведені дослідження з модафінілом, які продемонстрували можливість розвитку залежності; можливість залежності при тривалому застосуванні не можна повністю виключити. Слід з обережністю призначати модафініл пацієнтам із психічними розладами в анамнезі (див. вище), зловживанням алкоголем, наркотиками або забороненими речовинами.

Допоміжні речовини

Непереносимість лактози

Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, загальною недостатністю лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Натрій

Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тобто практично не містить натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

На основі обмеженого досвіду, отриманого з реєстру вагітних та спонтанних повідомлень, існує підозра, що модафініл може спричиняти розвиток вроджених вад при застосуванні під час вагітності.

Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Препарат не слід застосовувати під час вагітності.

Жінки дітородного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції.

Оскільки модафініл може знизити ефективність гормональної контрацепції, необхідно використовувати альтернативні додаткові методи контрацепції (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).

Період годування груддю

Наявні фармакодинамічні/токсикологічні дані на тваринах показали екскрецію модафінілу/метаболітів у молоко (детальніше див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Препарат не слід застосовувати у період годування груддю.

Фертильність

Дані про фертильність відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтам із ненормальним рівнем сонливості, які приймають модафініл, слід повідомити, що рівень їхнього неспання може не повернутися до норми. Пацієнтам із надмірною сонливістю, включно з тими, хто приймає модафініл, слід часто перевіряти ступінь сонливості та, за необхідності, рекомендувати уникати керування автомобілем або будь-якої іншої потенційно небезпечної діяльності. Такі небажані ефекти, як помутніння в полі зору або запаморочення, також можуть вплинути на здатність керувати автомобілем (див. розділ «Побічні реакції»).

Лікування має бути розпочато лікарем або під наглядом лікаря з відповідними знаннями для встановлення діагнозу основного розладу нарколепсії (див. розділ «Показання»).

Діагноз нарколепсія повинен бути встановлений відповідно до Міжнародної класифікації розладів сну (ICSD2).

Необхідно проводити моніторинг стану пацієнта та клінічну оцінку необхідності лікування на періодичній основі.

Дозування

Рекомендована початкова добова доза становить 200 мг. Загальну добову дозу можна прийняти як одну дозу вранці або дві дози, одну вранці та одну опівдні, відповідно до оцінки пацієнта лікарем та реакції пацієнта.

Дози до 400 мг, розділені на один або два прийоми, можна застосовувати пацієнтам із недостатньою реакцією на початкову дозу модафінілу 200 мг.

Тривале застосування

Лікарі, які призначають модафініл протягом тривалого часу, повинні періодично переглядати його тривале застосування для окремих пацієнтів, оскільки довгострокова ефективність модафінілу (> 9 тижнів) не доведена.

Порушення функції нирок

Недостатньо інформації для визначення безпеки та ефективності дозування у пацієнтів з порушеннями функції нирок (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Порушення функції печінки

У пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю дозу модафінілу слід зменшити вдвічі (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Пацієнти літнього віку

Дані щодо застосування модафінілу пацієнтам літнього віку обмежені. З огляду на потенціал зниження кліренсу та збільшення системного впливу пацієнтам віком від 65 років рекомендується розпочинати терапію з дози 100 мг на добу.

Спосіб застосування

Для перорального застосування. Таблетки слід ковтати цілими.

Діти.

Модафініл не слід застосовувати дітям віком до 18 років з міркувань безпеки та через недоведену ефективність.

Симптоми

Смерть, що настала внаслідок передозування модафінілу окремо або в комбінації з іншими препаратами. Симптоми, які найчастіше супроводжують передозування модафінілу, окремо або в комбінації з іншими препаратами, включають безсоння; симптоми з боку ЦНС, такі як неспокій, дезорієнтація, сплутаність свідомості, моторне занепокоєння, тривога, збудження та галюцинації; симптоми з боку травного тракту, такі як нудота та діарея; та симптоми з боку серцево-судинної системи, такі як тахікардія, брадикардія, артеріальна гіпертензія та біль у грудях.

Лікування

Слід розглянути можливість примусового блювання або промивання шлунка.

Рекомендована госпіталізація та спостереження за психомоторним статусом пацієнта, проведення серцево-судинного моніторингу або нагляд до зникнення симптомів.

Нижчезазначені побічні реакції були зареєстровані під час клінічних випробувань та/або постмаркетингового досвіду. Частота побічних реакцій, які вважалися принаймні можливо пов’язаними з лікуванням, у клінічних дослідженнях, які приймали модафініл, була такою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до ≤ 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до ≤ 1/100), рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000), невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).

Найпоширенішою побічною реакцією на препарат є головний біль, що виникає приблизно у 21 % пацієнтів, зазвичай легкий або помірний, залежить від дози та зникає протягом кількох днів.

Інфекції та інвазії

Нечасто: фарингіт, синусит.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Нечасто: еозинофілія, лейкопенія.

Порушення з боку імунної системи

Нечасто: незначна алергічна реакція (наприклад, симптоми сінної гарячки).

Невідомо: ангіоневротичний набряк, кропив’янка. Реакції гіперчутливості (характеризуються такими ознаками, як гарячка, висипання, лімфаденопатія та ознаки одночасного ураження інших органів), анафілаксія.

Порушення обміну речовин і харчування

Часто: зниження апетиту.

Нечасто: гіперхолестеринемія, гіперглікемія, цукровий діабет, підвищення апетиту.

Психічні розлади

Часто: нервозність, безсоння, тривога, депресія, порушення мислення, сплутаність свідомості, дратівливість.

Нечасто: порушення сну, емоційна лабільність, зниження лібідо, ворожість, деперсоналізація, розлади особистості, патологічні сновидіння, збудження, агресія, суїцидальні думки, психомоторна гіперактивність.

Рідко: галюцинації, манія, психоз.

Невідомо: марення.

Порушення з боку нервової системи

Дуже часто: головний біль.

Часто: запаморочення, сонливість, парестезія.

Нечасто: дискінезія, артеріальна гіпертензія, гіперкінезія, амнезія, мігрень, тремор, вертиго, стимуляція ЦНС, гіпестезія, порушення координації рухів, розлади мови, спотворення смаку.

Порушення з боку органу зору

Часто: помутніння в полі зору.

Нечасто: порушення зору, сухість очей.

Порушення з боку серця 

Часто: тахікардія, відчуття серцебиття.

Нечасто: екстрасистолія, аритмія, брадикардія.

Порушення з боку судин

Часто: вазодилатація.

Нечасто: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Нечасто: диспное, посилення кашлю, астма, носова кровотеча, риніт.

Шлунково-кишкові порушення

Часто: біль у животі, нудота, сухість у роті, діарея, диспепсія, запор.

Нечасто: метеоризм, рефлюкс, блювання, дисфагія, глосит, виразки ротової порожнини.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасто: підвищена пітливість, висипання, акне, свербіж.

Невідомо: серйозні шкірні реакції, включаючи мультиформну еритему, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS).

Порушення з боку м'язової, скелетної та сполучної тканини

Нечасто: біль у спині, біль у шиї, міалгія, міастенія, судоми ніг, артралгія, посмикування.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

Нечасто: порушення показників сечі, часте сечовипускання.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз

Нечасто: порушення менструального циклу.

Загальні порушення та реакції у місці введення 

Часто: астенія, біль у грудях.

Нечасто: периферичні набряки, спрага.

Лабораторні та інструментальні дані

Часто: відхилення від норми результатів функціональних проб печінки, спостерігалося дозозалежне підвищення рівня лужної фосфатази та гамма-глутамілтрансферази.

Нечасто: відхилення від норми на ЕКГ, збільшення маси тіла, зниження маси тіла.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

3 роки.

Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

За рецептом.

Шанель Медікал Анлімітед Компані.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Дублін Роуд, Лохрей, H62 FH90, Ірландія.

ТОВ «НКС-ФАРМ».

Місцезнаходження заявника.

01103, Україна, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 6, офіс 103.