Місінту (мітоміцін) фл 20 мг

Лікарська форма

Порошок для виготовлення розчину для ін'єкцій.

Фармакологічна група

Протипухлинні антибіотики. Код АТС L01D C03.

Показання

Зменшення суб'єктивних та об'єктивних симптомів, пов'язаних з такими захворюваннями: хронічна лімфатична лейкемія, хронічна мієлогенозна лейкемія, рак шлунка, колоректальний рак, рак легень, підшлункової залози, печінки, шийки матки, ендометрію, молочної залози, голови та ше.

Протипоказання

Підвищена чутливість до мітоміцину. Тромбоцитопенія, порушення згортання крові та підвищена кровоточивість. Період вагітності та годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Застосовують дорослим за умов спеціалізованих лікувальних закладів. Дозу та тривалість лікування встановлюють індивідуально, залежно від тяжкості захворювання, стану та віку пацієнта.

Періодичне застосування.

Зазвичай призначають внутрішньовенно 4 – 6 мг мітоміцину 1 – 2 рази на тиждень.

Послідовне застосування.

Зазвичай призначають внутрішньовенно 2 мг мітоміцину 1 раз на добу.

Періодичне застосування великої дози.

Зазвичай призначають внутрішньовенно 10 – 30 мг мітоміцину 1 – 3 (або більше) рази на тиждень.

Одночасне застосування з іншими антинеопластичними засобами.

Зазвичай застосовують 2 – 4 мг мітоміцину 1 – 2 рази на тиждень у комбінації з іншими антинеопластичними засобами.

Приготування розчину для ін'єкцій.

Препарат розчиняють безпосередньо у флаконі у співвідношенні 5 мл дистильованої води для ін'єкцій 2 мг мітоміцину  Вводять як повільної ін'єкції.

Рак сечового міхура.

Зазвичай для профілактики рецидивів призначають 4 – 10 мг мітоміцину у сечовий міхур щодня або кожні 2 дні. З лікувальною метою вводять 10 - 40 мг мітоміцину  у сечовий мухір 1 раз на добу. Доза може бути скоригована відповідно до віку пацієнта та виразності симптомів.

При необхідності Мітоміцин  може бути також застосований внутрішньоартеріально, інтрамедулярно, внутрішньоплеврально та внутрішньочеревно при дозуванні 2 - 10 мг щодня. Доза може бути розділена залежно від віку пацієнта та тяжкості симптомів.

побічні реакції

Гематологічні ускладнення: лейкопенія, тромбоцитопенія, крововиливи, анемія (рідко - мікроангіопатична гемолітична анемія).

Печінка: рідко – порушення функції печінки. Нирки: гемолітичний уремічний синдром або протеїнурія, гематурія, набряки. ШКТ: анорексія, нудота та блювання, стоматит.

Алергічні реакції: висипання.

Сечовидільна система: цистит, гематурія або атрофія сечового міхура, викликане інстиляційною терапією сечового міхура. Дихальна система: інтерстиціальна пневмонія та легеневий фіброз.

Інші: рідко – симптоми нездужання, алопеція.

Передозування

Можливе посилення побічних ефектів. Лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності та годування груддю

У період вагітності препарат протипоказаний, оскільки є повідомлення про можливий ембріотоксичний вплив мітоміцину.

У період лікування слід припинити годування груддю.

Діти

Дітям препарат не призначають.

Особливі заходи безпеки

Під постійним наглядом лікаря препарат застосовують пацієнтам:

• із порушенням функції печінки;
• із порушенням функції нирок;
• з пригніченням кістковомозкового кровотворення;
• з порушеннями, спричиненими інфекційними захворюваннями
• з вітряною віспою (можуть виникати смертельно небезпечні ускладнення).

Особливості застосування

Препарат застосовують у умовах спеціалізованих лікувальних закладів. Введення слід проводити з обережністю, щоб не допустити екстравазацію препарату, що викликає склероз або некроз тканин.

Щоб уникнути ангіалгії, флебіту та тромбозу, введення препарату слід проводити так повільно, як тільки це можливо, приділяючи ретельну увагу вибору місця та методу проведення ін'єкції.

Мітоміцин С Кіово несумісний із низьким значенням рН у процесі приготування розчину препарату.